Історія

Докласичний період

Докласичний період ще називають періодом рільництва. Досі не існує одностайної думки стосовно початку і кінця цього періоду. Приблизною датою початку цього періоду вважають 1000 р. до н. е., а кінцем 320 р. н. е. Саме в цей час з'являється мова майя, будуються великі міста. Існують археологічні докази того, що майя мігрували з одного місця в інше, зливаючись з залишками цивілізації ольмеків. У деяких місцях будівлі, скульптури, написи, тощо вказують на те, що поступово вплив ольмекської культури зменшувався і майя виробляли свою власну культуру. Однак безперечно майя багато запозичили з архітектури та скульптури ольмеків, а також культ мерців, та уяви про священні якості води й вогню. З культури ольмеків походить писемність майя, а також система чиселдовгого рахунку. Власне чисто майанська культура з'явилася тільки на початку нашої ери.

З часом культура майя почала свій розвиток у районі стародавнього міста Петен, на території сучасного Гондурасу. Саме тут знаходять експонати, що вказують на розвиток рільництва, розвиненої політичної системи, релігії, розподіл праці. Пізніше хвилі мігрантів розповсюдили культуру майя на далеку відстань, до півострова Юкатан, сучасної Мексики. Цим пояснюється наявність декількох діалектів сучасної мови майя, які мають спільні корені але й деякі відмінності які виникли з перебігом часу. В 300 р. до. н. е. завдяки розвитку рільництва зростає населення і починається процес урбанізації. В цей час вже можна говорити про розвиток сільського господарства, вирощування певних культур, таких як кукурудза, і де скотарство та рибальство вже займають не основну, а допоміжну роль.

Археологічні розкопки підтверджують, що майя почали споруджувати перші церемоніальні будинки близько 3000 років тому. Майя й ольмеки взаємодоповнювали і запозичували один в одного архітектурні традиції. Першими та найстарішими спорудами були прості споруди могил — курганів, які пізніше розвинулися в більш складні піраміди. Залишки цивілізації майя докласичного періоду знаходять у мексиканському штаті Чіапас, у південній частині штату Оахака. Поступово вплив ольмекської культури зник і вплив культури майя поширився на півострів Юкатан, а також Гватемалу та інші місця.

Класичний період

Стела в м. Копан

Класичний період в історії цивілізації майя тривав з 320 р. н. е. до 987 р. н. е. Цей період ще називаютьТеократичним періодом, тому що вважалося, що суспільством майя того часу керували священики, які концентрували у своїх руках все політичне, економічне і суспільне життя. Насправді ж, згідно з археологічними знахідками священики відігравали значну роль у суспільстві майя, але не керівну. Існував клас знаті, який складався майже винятково з воїнів. Багато зображень виконаних майя вказують на те, що міста майя знаходились у стані майже перманентної війни одне з одним.

В цей період розвивається сільське господарство, як основа економічної діяльності суспільства, і в якій були зайняті великі кількості людей. Також існував розподіл праці та виразна система суспільних класів. Цивілізація майя складалася з великої кількості незалежних міст-держав, таких як Тікаль, Паленке, Копан, Калакмуль і багатьох інших. Місто Копан на території сучасного Гондурасу досягло свого розквіту в 736 р. н. е. Тут існував центр наукових досягнень майя. Вважається, що саме тут майя вдосконалили свої знання з астрономії, склали точні таблиці сонячних затемнень, винайшли формулу для створення календаря. Вважається що календар майя більш точний ніж той, що ми використовуємо зараз.

Найвідоміші пам'ятки цього періоду — численні піраміди. Майя також залишили багато стел із зображеннями на них своїх правителів, з ієрогліфічними текстами про родовід правителів, війни та інші досягнення. Майя також займалися торгівлею. Існують докази того, що вони торгували з багатьма досить віддаленими від них народами Месоамерики. Важливими предметами торгівлі майя були сіль, какао, обсидіан тощо. Зокрема існують свідоцтва торговельних і культурних контактів майя з містом Теотіуакан і цивілізацією, що панувала там.

Посткласичний період

В 8-му та 9-му сторіччі починається занепад цивілізації майя. Більшість міст-держав центральних низин виявились покинутими. Між археологами не існує одностайної думки щодо причин занепаду. Деякі вважають, що безперервні війни, екологічний занепад ораних земель, а також посухи могли бути причиною того, що майя залишили ці центри свого суспільства.

Існують дві великі теорії, які пояснюють причини чому майя залишили свої міста. Одна з теорій — екологічна. Ті, хто дотримується цієї теорії вважають, що причиною занепаду цивілізації майя було погіршення становища земель, які майя використовували в рільництві. Археологічні розкопки підтверджують, що майя практикували підсічно-вогневе рільництво. Одна з гіпотез пояснювала, що причиною занепаду було виснаження ґрунтів та ерозія, в результаті чого навколишні землі вже були неспроможні прогодувати населення міст, яке постійно зрозстало. Також стверджується, що населення міст досягло таких розмірів, що рільництво регіону було вже нездатне забезпечити життєві потреби майя.

Інша теорія пояснює занепад цивілізації майя зовнішніми причинами, такими як вторгнення іноземних загарбників, епідемії, кліматичні катаклізми. Деякі археологічні знахідки дійсно підтверджують вторгнення, наприклад тольтеків та інших, але більшість дослідників схиляються думки, що це не могло бути єдиною причиною занепаду суспільства. Також висуваються теорії занепаду суспільства у зв'язку із знищенням торговельних шляхів після падіння Теотіуакану в 700 чи 750 р. н. е., або такі як повстання селян проти еліти суспільства.

Всі ці теорії безперечно заслуговують на увагу, однак жодна з них повністю не пояснює занепад всіх міст-держав цієї цивілізації.